ЗДО №1, ”Малятко”, Хуст

Режим дня дошкільника 

Режим дня дошкільника 

      Привчаючи дітей до певного режиму, до виконання гігієнічних вимог, ми створюємо у них корисні для організму навички і тим самим зберігаємо їх здоров'я. Твердий режим дня, встановлений відповідно до вікових особливостей дітей, - одно з істотних умов нормального фізичного розвитку дитини.

     Основна вимога до режиму - це точність в часі і правильне чергування, зміна одних видів діяльності іншими. Має бути встановлений час, коли дитина лягає спати, встає, їсть, гуляє, виконує нескладні, посильні для нього обов'язки. Часу цього необхідно точно дотримуватися.

Сон. Тільки під час сну дитина отримує повний відпочинок. Сон має бути досить тривалим: діти 3-4 років сплять 14 годин на добу, 5-6 років - 13 годин, 7-8 років - 12 годин. З цього часу потрібно, особливо для молодших дітей, виділити години півтори для денного сну. Діти повинні лягати не пізніше 8-9 годин вечора.

Їжа. Діти отримують їжу 4-5 разів на день. Перша їжа дається через півгодини, в усякому разі не пізніше чим за годину після пробудження дитини, а остання - години за півтора до сну. Між їжею мають бути встановлені проміжки до 3-4 годин, їх потрібно строго дотримуватися. Найбільш ситна їжа дається в обід, менш ситна - на вечерю.

Прогулянки. Як би точно не дотримувався час сну і їжі, режим не можна визнати правильним, якщо в нім не передбачений час для прогулянки. Чим більше часу діти проводять на відкритому повітрі, тим вони здоровіші.

Значення режиму для фізичного стану дитини 

    Нервова система дітей дуже чутлива й уразлива, тому для подальшого встановлення та закріплення врівноваженої взаємодії процесів збудження та гальмування, що відбуваються в психіці дітей, необхідно подбати про раціональне взаємоузгодження навантаження і відпочинку, напруження і розрядження в процесі організації їхньої життєдіяльності.

   За умови дотримання режиму в дитини від перших днів життя формуються звички, які сприяють її правильному розвитку. Установлені режимом процеси та процедури дозволяють виробити у дитини умовні рефлекси, у тому числі ті, що орієнтовані на час, тому важливо ввести дитину в ритм сну та неспання, годування о певній годині. Правильний режим, крім цього, сприяє правильному функціонуванню внутрішніх органів дитини, забезпечує її врівноважений, бадьорий стан, охороняє її нервову систему від перевтомлювання, а також створює сприятливі умови для фізичного та психічного розвитку дитини.

    Адже зрозуміло, що втомлена дитина поводиться примхливо та неконструктивно. Наприклад, бажання поїсти, почуття голоду в неслушну мить відволікає малюка, заважає, організуватися, створює дискомфорт.

     Оскільки життя дітей організовують дорослі, велике значення має організованість їхніх батьків. Будь-якій людині для того, щоб успішно брати участь у будь-якому режимному процесі, потрібний певний проміжок часу для переключення з одного виду діяльності на інший, тому поспіх батьків, спізнення до дитячого садка дезорганізовують дитину, викликають у неї почуття провини перед однолітками та вихователем. Заохочення батьками відмови дитини від денного сну або пізнього відходу до нічного сну викликає в дитини перевтомлення, знижує її працездатність і підвищує дратівливість.         Усім відомо, що звичка — це друга натура. А звичні форми поведінки та реагування формуються завдяки особливостям поводження дорослих із дитиною, прагненням самого дошкільника наслідувати певний ідеал та дотримуватись режиму.

  Чіткий, розумно організований режим — фактор достатньо суттєвий для формування у дитини гарних звичок. Упорядкуванню дитячої поведінки сприяє ритм життя, який забезпечує дитині зміну видів діяльності, привчає її, коли потрібно бути рухливою або посидючою, організованою, зібраною, підтягнутою,— тобто вміти підпорядковуватися загальному розпорядку.

    Якщо перед дитиною постає необхідність підкорити себе розміряному загальному плину життя вдома, то від неї легше домогтися врівноваженої поведінки, а врівноважену дитину легше виховувати.

    Поряд із цим зазначимо, що наполегливо і відразу відривати дитину від заняття або гри не варто: це може спровокувати конфліктні взаємини з нею.

   Краще заздалегідь попередити, що через кілька хвилин необхідно зробити щось інше: потрібно надати дитині час внутрішньо підготуватися до закінчення заняття, допомогти спокійно перейти від одного виду діяльності до іншого, а якщо новий вид діяльності, який Ви пропонуєте дитині, об’єктивно корисний і неминучий, слід подати його дитині як нову, цікаву та дуже серйозну, майже дорослу гру. Не можна забувати про те, що маленькі діти дуже вразливі, їхня нервова система ще не сформувалася і через це її легко вразити. Про це завжди потрібно пам’ятати, і тоді стане зрозумілим, чому шкідливо перевантажувати дітей враженнями: навіть найприємніші враження, якщо їх надмірна кількість, не приносять дитині того задоволення, на яке помилково розраховують дорослі. Особливо шкідливі для дитині видовищні заходи, передбачені для дорослої аудиторії.

    Телебачення не економить на передачах для дітей. Проте «допускати» до телевізора краще не раніше, ніж із чотирьох років. Телебачення відкриває перед дитиною такі світи, збагачує такими враженнями, яких ніщо не замінить. Однак якщо програми для малят ураховують особливості дошкільного віку та їхню здатність до концентрованої уваги, то решта телевізійних передач значно перевищують фізичні та психічні можливості дітей. Крім того, дітям складно зрозуміти зміст того, що відбувається на телеекрані під час недитячих передач, і вони досить часто роблять помилкові висновки.

   Оптимальний час для перегляду телевізійних передач для дошкільника — 30 хвилин із перервою упродовж дня. Дошкільникам не слід переглядати вечірніх програм — це може їм зашкодити: нервова система дитини занадто збуджується саме у той час, коли її потрібно врівноважити та підготувати до відпочинку. У багатьох родинах стало доброю традицією закінчувати «робочий день» дитини дитячою передачею.

    Подібна традиція для дітей перетворюється на «умовний сигнал», що навіює на них сон. Це найвдаліший час для того, щоб після перегляду передачі укласти дитину спати. У шість років загальна тривалість сну повинна становити 12 годин, з яких нічному сну слід відводити 10,5 години, а пообідньому — 1,5 години.

  Можна припуститися помилки, якщо вважати, що дитина втомлюється через те саме, що й дорослі. Однією з характерних рис, властивих дітям, є швидка стомлюваність не від рухів (хоча їхнє передозування настільки ж шкідливе), а від неможливості рухатися або від одноманітної діяльності.

   В основі цього явища — швидка стомлюваність великих м’язів і відповідних їм центрів нервової системи дитини. Якщо діяльність дитини різноманітна, отже, і робота відповідних груп м’язів і нервових центрів змінюється: м’язи та нервові центри, які не працюють у цей момент, немов би відпочивають, набираються сили. Якщо ж дитина тривалий час перебуває в статичному положенні (довго стоїть, сидить, слухає читання), то навантаження припадає на ті самі групи м’язів і нервові центри, які швидко стомлюються.

   Дошкільники за день витрачають дуже багато енергії; для того щоб відшкодувати втрачену енергію, їсти їм необхідно достатньо багато. Якщо їжі вдосталь, організм дитини обов’язково отримає потрібну кількість калорій: почуття голоду зробить свою справу. Їжа, яку дитина з’їла без задоволення, механічно, засвоюється погано.

   Крім того, якщо щоразу дитина змушена їсти за примусом, то в неї може сформуватися негативне сприйняття їжі взагалі. Постійні вмовляння, зауваження, нотації, покарання викликають у дитини неприємні емоції. Якщо ж подібна ситуація повторюється день у день, то неприємні відчуття, пов’язані з їжею, «запам’ятовуються».

   Як наслідок, фізіологічний механізм апетиту буває настільки глибоко ушкоджений, що замість природного почуття голоду в дитини з’являється відраза до їжі при одному погляді на страви.

  Апетит може втратити і цілком здорова дитина. Дорослим необхідно звернути увагу на те, чи не відшкодовує дитина капризами за столом брак уваги та любові.

   Можливо також, що порушений сам режим харчування і дитина перебиває апетит солодощами та «перекусами».

  Однаково шкідливим для дитини є як недостатнє, так і надлишкове харчування. За систематичного перегодовування дитині знадобиться максимальне напруження шлункової та кишкової секрецій для переварювання їжі. Таке зайве перенапруження викликає стійку відразу дітей до їжі. Дитина намагається звільнитися від надлишкової їжі частими відригуваннями або блювотінням. Нерозумно змушувати дитину з’їдати все, що дорослі поклали на тарілку.

   Для того щоб уникнути конфліктів і сварок за столом, необхідно проаналізувати ситуацію і з точки зору дитини, і з точки зору дорослого.

   Можливо, ви цілком задоволені денним сном дитини, а ввечері її довго не вкласти або, навпаки, вона піднімається вранці ні світ, ні зоря. Зазвичай, ці проблеми легко вирішуються введенням чіткого, зручного для вас розпорядку дня. Якщо ви ввели режим, але малюк, як і раніше, зберігає свою звичку рано вставати чи пізно лягати, це може мати кілька причин. 

   Як серед дорослих, так і серед дітей зустрічаються явно виражені "сови" і "жайворонки". Зазвичай, це передається у спадок, і перевчити дотримуватися іншого режиму сну практично неможливо (і небажано для здоров'я). Але не впадайте у відчай завчасно, в більшості випадків пізніше засипання або раннє пробудження пояснюються зовсім іншими причинами. Причина може бути, наприклад, в тому, що в розпорядку дня ви відвели на нічний сон занадто довгий час. Після 6-ти місяців діти, скільки б вони не спали вдень, рідко сплять вночі довше 10-11-ти годин. Тому, якщо ви вкладаєте малюка ввечері занадто рано (наприклад, в 19 годин), буде зовсім не дивно, що він підніметься вранці раніше вас (можливо, вже о 5-й годині ранку). Вкладайте його ввечері пізніше, і, якщо він не вроджений "жайворонок", то незабаром порадує вас вранці більш пізнім пробудженням. 

   Якщо ви дозволяєте дитині спати вранці або вдень занадто довго, то, швидше за все, вона увечері ще недостатньо втомилася і тому довго не може заснути. Будіть у зручний для вас час вранці або вдень, і незабаром втома переможе - малюк буде добровільно лягати раніше ввечері. Звичайно, для звикання до нового режиму йому знадобиться час, і в цей час зажадає особливого розуміння і терпіння з боку батьків. Але потерпіть примхи тижнів зо два, і нічний сон пересунеться в потрібному напрямі, внутрішній годинник перейде на новий ритм. 

    В ранкові години малюк спить особливо чутливо, фази швидкого сну (з короткочасним пробудженням в кінці) до ранку частішають. А оскільки дитина до цього часу вже практично виспалася, заснути після кожного пробудження стає для неї все важче. Якщо в сім'ї комусь доводиться рано вставати, він може будь-яким шурхотом остаточно розбудити, навіть якщо дуже намагається не шуміти, ходити навшпиньки. В цьому випадку залишається тільки вкладати малюка раніше ввечері, щоб відсипатися хоча б у вечірні години. А вранці, якщо ви нікуди не поспішаєте, можете взяти його до себе в ліжко. Затишний початок дня і порція ніжності спозаранку зарядять вас обох енергією на цілий день. 

    Однією з причин того, що дитину важко вкласти ввечері, може бути її звичка засинати тільки у вашій присутності або у вас на руках. Помітивши, що не встигне вона зімкнути очей, як ви обережно намагаєтеся вкласти її в ліжко або виходите з кімнати, дитина наступного разу буде уважно стежити за вами, щоб не пропустити цього моменту. "Якщо я засну, то залишуся в ліжечку (або кімнаті) один", - підкаже малюку його досвід. І дитина буде всіма силами чинити опір втомi. Що робити? Вихід один - навчити її засипати без вашої допомоги, саму в своєму ліжечку. 

    Якщо малюка, який без насилу засинав ввечері в належний час, раптом не вкласти, причина може бути в тому, що він просто став старший і тому спить не так довго, як раніше. Можливо, настав час переглянути режим, зменшивши загальну тривалість сну. Для цього можна скоротити кількість тихих годин або їх тривалість. Якщо малюк спав вдень один раз, можна відмовитися від денного сну зовсім. А якщо денна пауза і вечірній спокій однаково важливі, залишається тільки будити дитину раніше вранці, поки вона не перебудується і не стане прокидатися раніше сама. 

    Старшим же дітям, які вдень і без того не сплять, а ввечері намагаються відтягнути час сну сотнями різних бажань та ідей (не тому, що вони хочуть вас розсердити, а тому, що недостатньо втомилися), цілком можна дозволити лягати на годину пізніше. Умова - вони повинні провести цю годину за спокійною грою в своїй кімнаті. В цей час дозволяється дивитися книжки, грати, слухати музику або казку, але не дозволяється шуміти, стрибати, бігати або виходити з кімнати без необхідності. Домовтеся з малюком, що через годину ви прийдете до його кімнати, щоб вимкнути світло і побажати йому спокійної ночі. Якщо він цього хоче, ви можете розповісти йому на ніч казку (але тільки одну, щоб це не стало новим способом відтягування часу). Після цього треба залишатися в ліжку. Тільки в такому випадку буде знову дозволено грати перед сном на наступний день. Звичайно, така домовленість має сенс, тільки коли дитина вже дійсно потребує меншої кількості сну і без проблем встане в належний час зранку. Якщо ж ні, то почекайте, поки година спокійної гри перед сном увійде в звичку, і малюк після цього буде добровільно лягати спати, а потім непомітно пересуньте початок гри на більш ранній час, щоб дитина, в результаті, раніше опинилася в ліжку. 

   Проблема з вечірнім засипанням в окремі дні може бути пов'язана з тим, як малюк провів цей день або вечір перед сном. Подумайте, чи не занадто багато подій відбувається. Постарайтеся, щоб день був більш спокійним. Скоротіть на час поїздки і зустрічі, проводьте більше часу на природі та свіжому повітрі. Дуже можливо, що це допоможе швидше заснути і спокійніше спати вночі. 

  Старших дітей часто важко вкласти спати через надмірну рухливiсть ввечерi. Набігавшись, настрибавшись, насміявшись вдосталь, вони довго не можуть заснути. Дітям потрібен час, щоб заспокоїтися і переключитися на сон. Тому останні година-дві перед сном обов'язково повинні відбуватися в спокійній обстановці. Відмовтеся ввечері від рухливих ігор, гостей і всього, що може розворушити дитину. Приглушіть світло, намагайтеся говорити тихо, дайте малюкові зрозуміти, що настає спокійний час доби. 

    Деякі діти краще засинають після вечірнього купання. Можливо, це допоможе. І обов'язково розмовляйте з малятком, як можна більше. Поясніть йому, що день підходить до кінця і потрібно готуватися до сну. Поговоріть ще раз про найбільш важливi і цікавi події минулого дня ("сьогодні ми з тобою гуляли в лісі", "в нас в гостях була бабуся, вона дуже рада тебе бачити" і т. д.). Потім розкажіть, які у вас плани на завтра ("завтра, коли ти прокинешся і поїсти, ми з тобою поїдемо в магазин, щоб купити тобі нові штанці"). Під кінець скажіть малюку, що зараз він повинен поспати, щоб набратися сил для нового, цікавого, повного приємних сюрпризів дня. 

 

 

 

 


Банери



Лічильники


Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Логін: *

Пароль: *